
Цікавий факт: останні 3 роки В’єтнам виробляє понад 1,1 мільярда пар взуття для всього світу від таких провідних брендів, як Nike, Adidas, New Balance щороку, охоплюючи шосту частину всього світового виробництва взуття.
Згідно з фінансовим звітом корпорації Nike (США) у 2022 році 55% його спортивного взуття вироблено у В’єтнамі, тоді як обсяг виробництва взуття цього бренду в Китаї знизився до 15%. Треба відзначити, що навіть Індонезія випередила Китай і стала другим за величиною виробником взуттєвої продукції Nike у 2022 році, оскільки частка виробництва в цій країні Південно-Східної Азії збільшилася з 21 до 27% за останні 15 років.
Ще в 2022 році китайські ЗМІ повідомили, що В’єтнам змінив Китай як основний виробник спортивного взуття корпорації Nike. На сайті Yicai опубліковано статтю під назвою «Хто виробляє взуття Nike: за 10 років В’єтнам замінив Китай». Якщо китайські споживачі виберуть пару кросівок у магазинах Nike, швидше за все, вони виберуть продукцію, виготовлену у В’єтнамі.
До 2010 року Китай був найбільшим виробником взуття Nike. Однак на даний момент більше половини замовлень взуття Nike виготовляється у В’єтнамі. І левова частка виробництва вже і в Індонезії. Аналогічна ситуація також відбувається з виробництвом взуття Adidas – основною країною-виробником Adidas став знову ж таки В’єтнам, відтіснивши на третє місце Китай.
Китайські експерти заявили, що перенесення виробничих ліній Nike та міжнародних брендів спортивної продукції з Китаю негативно впливає на економіку Китаю, втрачаються тисячі робочих місць, до бюджету не надходять податкові платежі.
Зараз у В’єтнамі перебуває понад 200 взуттєвих фабрик, які шиють спортивне взуття під брендом Nike, і це понад 150000 осіб забезпечено постійною роботою із середньою зарплатою 300-400 доларів США на сьогодні (за останні 5 років зарплата на в’єтнамських взуттєвих фабриках зросла більш ніж у 2 рази).
Є негативна тенденція, а саме початок кризи робочої сили на взуттєвих фабриках В’єтнаму, як це не парадоксально звучить. На робочому місці вікна від підлоги до стелі, кава з чаєм матча, безкоштовні заняття йогою та танцями. Щомісяця робітники збираються на «тимбілдінги», щоб попити пива, поганяти на картингу та пограти у боулінг. Це опис не робочого місця Google, а взуттєвої фабрики у В’єтнамі на початку 2024 року.
У Південно-Східній Азії, у світовій фабриці, спостерігається новий тренд: молоді люди перестали мріяти працювати на фабриках. Тому компанії-виробники намагаються створити привабливіше робоче середовище. Це також є дзвінок західним компаніям, які покладаються на дешеву робочу силу регіону для економічно вигідниx споживчих товарів. «Захід» дешевої робочої сили в Азії настає, тому це випробування для моделі глобалізованого виробництва, яка забезпечувала світ дешевими товарами протягом останніх трьох десятиліть. Американцям і європейцям, які звикли до моди та дешевих кросівок Nike, незабаром доведеться звикати до вищих цін на спортивне взуття, втім ці процеси в Світі йдуть на повну, ціни на будь-які готові товари стрімко зростають. Проте, є вихід, наприклад нове перенесення виробничих потужностей до країн із ще нижчим доходом, і швидше за все в найближчі 10-15 років багато виробництв буде перенесено до країн Африки).