
За даними Державної митної служби України, у 2025 році обсяг імпорту товарів до України становив $84,8 млрд, тоді як експорт — $40,3 млрд. Таким чином, негативне сальдо зовнішньої торгівлі досягло –$44,5 млрд, що суттєво більше, ніж у 2024 році (–$29 млрд). Дефіцит зріс на 52,3%.
Для логістичного ринку ці показники є визначальними, адже вони прямо впливають на структуру вантажопотоків, завантаження транспортної інфраструктури та напрямки міжнародних перевезень.
Китай залишається головним постачальником товарів, що формує стабільний морський та мультимодальний вантажопотік через європейські хаби. Польща та Німеччина — ключові напрямки автомобільної та залізничної логістики.
Польща виступає не лише торговельним партнером, а й важливим транзитним хабом для українського експорту до ЄС. Туреччина зберігає стратегічне значення для морських перевезень через Чорноморський регіон.
У 2025 році імпорт мав таку товарну структуру:
Для логістичних операторів це означає високий попит на перевезення великогабаритних, небезпечних та енергетичних вантажів, а також зростання ролі спеціалізованого транспорту і складської інфраструктури.
Найбільші експортні категорії:
Понад 55% експорту становить продукція агропромислового комплексу. За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у 2025 році експорт агропродукції склав $22,53 млрд, що на 8,8% (–$2,15 млрд) менше, ніж у 2024 році.
Для логістики це означає збереження критичної ролі зернових коридорів, портової інфраструктури та залізничних маршрутів до країн ЄС.
За оцінками Міжнародного Інституту Свободи, товарний експорт на душу населення у 2024 році становив:
Таким чином, український показник складає лише 14% від рівня Польщі та 46% від рівня Туреччини і середньосвітового показника, що свідчить про значний потенціал для нарощування експортної логістики.
Суттєвий вплив на вантажопотоки у 2026 році матиме постанова Кабінету Міністрів України №1795 від 17 грудня 2025 року. Документ передбачає ліцензування з нульовими квотами на експорт:
Фактично це означає тимчасову заборону їх експорту.
Також встановлюються квоти на експорт пшениці, кукурудзи та ріпаку до країн ЄС. З огляду на те, що аграрна продукція є основою українського експорту, це може призвести до зниження валютної виручки та переформатування логістичних маршрутів у 2026 році.
Для логістичних компаній 2026 рік стане періодом адаптації до нових правил експорту та пошуку альтернативних маршрутів і ринків збуту.