
Вдумайтесь у цю цифру – ВВП Індонезії у 2023 році – 1,4 трильйона доларів США, або близько 5000 доларів на особу. При населенні 275 млн осіб Індонезія стала 6-ою економікою в 2023 році, і другою по росту після Індії в Світі. 88% населення сповідують іслам.
Індонезія – аграрно-індустріальна країна з розвиненою гірничодобувною промисловістю. Структура ВВП формується із: 36% за рахунок промисловості, 19% – сільського господарства та рибальства, 23% – сфери послуг та фінансів. Основними торговими партнерами Індонезії є Китай, США, Японія, Індія, Сінгапур. Головні інвестори – Сінгапур, Японія, КНР. Індонезія – найбільший експортер пальмової олії (перше місце у світі) та енергетичного вугілля. Інші важливі статті експорту – зріджений природний газ (5-те місце у світі), олово, сільгосппродукція (натуральний каучук, копра, кава, чай та прянощі), тропічна деревина та вироби з неї. У країні безліч меблевих фабрик, і на світовому ринку меблеві експортери з Індонезії значно посунули меблевих експортерів із В’єтнаму, особливо в сегменті садових та ротангових меблів.
У виробництві таких груп товарів такиx як взуття та одяг Індонезія стрімко наздоганяє свого головного конкурента, тобто В’єтнам. Наприклад, за рік Індонезія виробляє понад 1,5 млрд пар спортивного взуття, і займає 4-е законне місце у світовій ієрархії виробників взуття.
СТВОРЕННЯ БРЕНДУ ОДЯГУ В ІНДОНЕЗІЇ
Як було написано вище, легка промисловість Індонезії – одна з основних сфер виробництв, і побачити швейні лавки та фабрики можна практично у будь-якому районі островів Ява та Суматра. Тому ідея пошиття свого одягу часто зароджується в голові експата, що прибув до цієї острівної країни (всього 17084 острови 😊). Тож, на що потрібно звернути увагу?
Як і на будь-якому ринку, професіонали цінуються на вагу золота. Знайти хорошого закрійника, хто зможе зробити якісну градацію лекал за європейськими розмірами, — великий успіх.
Незважаючи на те, що Індонезія прагне захищати та розвивати легку промисловість, якість пошиття все ще відстає від товарів, створених у Китаї, В’єтнамі, а тим більше у країнах ЄС. Коли дивимося на якість швів, завжди можна відрізнити річ, пошиту в Індонезії, від того, що шиють на виробництві у Польщі. Тому потрібно робити своє замовлення на фабриці з максимально сучасним швейним обладнанням.
Уважно оцініть, як виробництво відповідає на ваші запити, як вирішуються питання зі браком, із виконанням термінів пошиття. Непоодинокі ситуації, коли замовник на фініші отримує не круглий виріз, а квадратний; або майстри забувають пришити клапоть тканини, і замість сукні в підлогу замовник отримує “укорочену версію”. Коли клієнт починає пред’являти претензії, то часто експорт-менеджери фабрики перестають відповідати, втрачається зворотний зв’язок, і максимум що можна почути – too much pressure. Тому, дуже важливо, на місці контролювати процес виробництва, та здійснювати контроль на всіх стадіях пошиття одягу.
Якщо вирішити ці 3 головні питання, то можна отримати великий прибуток — вартість входу в «модний бізнес» в Індонезії зовсім невисока, а продавати свою продукцію можна як на місцевих лавках, так і експортуючи свій бренд до України та інших країн світу, створюючи власну торгову мережу.